Слухняність через віру

У нашому світі речі не завжди є такими, якими вони здаються на перший погляд. Інколи ми не приділяємо належної уваги могутнім силам, що впливають на нас. Зовнішній вигляд може ввести в оману.

Декілька років тому я стикнувся з подією, коли зовнішній вигляд не відповідав суті, а наслідки такої помилки могли б стати трагічними. Двоюрідний брат моєї дружини і його сім’я приїхали до нас в гості з Юти. На узбережжі Орегону стояв тихий літній день, коли ми рибалили в океані. Було дуже спокійно, ми ловили лосося, це був просто чудовий час, коли раптом я повернувся й побачив позаду величезну, майже трьохметрову хвилю, що вже спадала на нас. Я лише встиг вигукнути попередження, як вона вдарила в борт човна. Якимось дивом човен не перевернувся, але Гаррі, двоюрідний брат моєї дружини опинився за бортом. На кожному з нас був рятувальний жилет, з певними труднощами ми спрямували наполовину заповнений водою човен до того місця, де він дрейфував, і витягли його на борт.

Хвилю, що вдарила в наш човен, називають підступною хвилею. Вона не так часто з’являється, і її появу неможливо передбачити. Згодом ми дізнались, що того дня, на узбережжі від Орегону до Вашингтона, під час трьох окремих нещасних випадків загинуло п’ять чоловік. Усі вони постраждали від тієї самої підступної хвилі, яка без будь-яких явних причин з’явилася на поверхні океану. Коли ми вийшли на берег, океан вже був гладеньким і спокійним і не виявляв жодних ознак небезпеки. Але тепер він здавався нам дуже підступним і зовсім не таким, яким виглядав.

Під час нашої подорожі життям, ми постійно маємо бути насторожі та уважними до тих речей, які можуть виявитися підступними та не такими, як виглядають. Якщо ж ми не будемо уважними, підступні хвилі в житті можуть виявитися не менш смертоносними, ніж в океані.

Один з підступних вчинків ворога полягає в тому, що він хоче змусити нас повірити, що безумовний послух законам та заповідям Бога – це сліпий послух. Його мета – змусити нас повірити, що ми маємо йти своїми власними мирськими шляхами та керуватися особистими егоїстичними амбіціями. Він робить це, переконуючи нас, що «сліпо» слідуючи за пророком та виконуючи заповіді, ми не приймаємо рішень. Він вчить нас, що нерозумно робити щось лише тому, що нас вчить так чинити сучасний пророк або пророки, що промовляють до нас з Писань.

Наш безумовний послух Господнім заповідям – не сліпий послух. Президент Бойд К. Пекер під час квітневої конференції у 1983 році навчав нас цьому. «Святі останніх днів слухняні не тому, що їх змушують бути слухняними. Вони слухняні, бо вони знають деякі духовні істини і вирішили, висловивши свою особисту свободу волі, бути слухняними заповідям Бога… Ми слухняні не тому, що сліпі, ми слухняні, бо ми бачимо» («Agency and Control», Ensign, May 1983, 66).

Це можна назвати «слухняністю через віру». Завдяки вірі Авраам слухняно готував Ісака до жертвоприношення; завдяки вірі був слухняним Нефій, коли здобував пластини з латуні; завдяки вірі дитина покірно стрибає з висоти в міцні руки свого батька. «Слухняність через віру» – це справа довіри. Запитання дуже просте: чи довіряємо ми нашому Небесному Батькові? Чи довіряємо ми нашим пророкам?

У ворога є й інший спосіб ввести нас в оману – змусити нас повірити, що мудрість і вчення світу є єдиним джерелом пізнання, якому ми маємо слідувати. Яків, брат пророка Нефія, розумів план ворога і застерігав нас:

«О який же підступний план злого того! О пихатість, і кволість, і безглуздість людей! Коли вони освічені, вони думають, що вони мудрі, і не прислухаються до порад Бога, бо вони відкидають їх геть, припускаючи, що вони знають самі, отже, їхня мудрість є безглуздістю і вона не має користі для них. І вони загинуть» (2 Нефій 9:28).

Яків не казав, що ми не повинні бути освічені. Далі він говорить, що бути освіченим добре, прислухаючись до порад Бога.

Дехто вірить, що можна вирішувати і вибирати, яким саме заповідям Бога слідувати. Вони з легкістю вважають багато із заповідей чимось незначним, чи таким, що можна відкласти в сторону, таким, що не є дуже важливим, і непослух не принесе ніяких наслідків. Це наші молитви, вшановування Суботнього дня, вивчення Писань, сплата десятини, відвідування зборів, і цей перелік можна продовжити.

Наш Небесний Батько спілкується зі Своїми дітьми у дуже простий спосіб. У вченнях євангелії немає жодного невиразного звуку, про який казав апостол Павло (див. 1 Коринтянам 14:8). Вони не викликають запитань стосовно сказаного або стосовно відчуттів, натхнених Духом. Нас не залишили самих. У нас є Писання, пророки, люблячі батьки й провідники.

Чому ж ми інколи збиваємося зі шляху? Чому ми даємо ворогові обманути себе? На словах доволі легко прийняти рішення протистояти його обманові, але застосувати це рішення іноді важко. Президент Гарольд Б. Лі на жовтневій конференції 1970 року говорив про Господа, про ворога і розкриття сили його омани.

«Нам доведеться пройти вузькими шляхами, перш ніж Господь здійснить свої цілі стосовно цієї Церкви і світу в цьому розподілі… Влада Сатани зросте, ми бачимо її повсюди… Ми маємо навчитися прислухатися до слів та заповідей, які Господь дасть нам через свого пророка… Деякі з них вимагатимуть терпіння і віри» (in Conference Report, Oct. 1970, 152).

Тоді Президент Лі продовжив і проголосив попередження, що нам не завжди подобатиметься те, що надходитиме від керівників Церкви, бо ці речі можуть не співпадати з нашими поглядами або вносити незручності в деякі аспекти нашого суспільного життя. Однак, якщо ми будемо слухати і виконувати ці речі, так ніби вони вийшли особисто від Господа, ми не будемо ошуканими, і великі благословення будуть нашими.

Ми знову повернулися до слухняності. Так буде завжди. Це частина вічного плану щастя. Я не знаю жодного вчення, яке висувало б більші вимоги до нашого благополуччя як в цьому житті, так і в наступному. Всі Писання вчать слухняності, і не було жодного апостола або пророка, хто не навчав би принципу слухняності.

Іноді важливо бути слухняним, навіть якщо ми не розуміємо причини закону. Щоб бути слухняним, потрібна віра. Коли пророк Джозеф Сміт навчав слухняності, то сказав: «Усе, що б не вимагав Бог, є правильним, хоч ми ще довгий час можемо не розуміти причини» (див. Teachings of the Prophet Joseph Smith, sel. Joseph Fielding Smith [1976], 256).

Я вдячний, що того літнього дня в океані на нас були рятувальні жилети. Я вдячний, що ми уникнули трагедії, яка сталася з іншими від тієї підступної хвилі. Моя молитва, щоб ми продовжували носити свої рятувальні жилети слухняності, щоб уникнути трагедії, яка неодмінно станеться, якщо нас ошукають і ми слідуватимемо за принадами ворога.

Я свідчу вам, що наш Батько на небесах живе, що Він любить нас і через безумовний послух Його заповідям ми можемо одного дня знову бути з Ним і Його Сином Ісусом Христом, нашим Спасителем і Викупителем. В ім’я Ісуса Христа, амінь.