Повне навернення приносить щастя

Кожен з нас бачив, як деякі люди йдуть життям і завжди чинять правильно. Вони виглядають щасливими, життя їм наче подобається. Коли важко прийняти рішення, вони, здається, завжди приймають правильне, хоч є багато спокусливих альтернатив. Ми знаємо, що спокуси приходять і до них, але вони нібито не помічають їх. У той самий час ми бачимо інших, хто приймає рішення не так упевнено. У високодуховному оточенні вони намагаються стати кращими, змінити курс свого життя, позбутися звичок, що послаблюють. Вони дуже щирі у бажанні змінитися, однак, вони знов і знов роблять те, чого вирішили зректися.

Що відрізняє життя цих двох груп людей? Як можна постійно приймати правильні рішення? Писання допомагають нам у цьому. Згадайте енергійного, імпульсивного Петра. Три роки він, апостол, служив пліч-о-пліч з Господарем, бачив дива і чув учення і тлумачення притч. Разом з Яковом та Іоанном Петро бачив славетне переображення Ісуса Христа, вслід за чим явилися Мойсей та Ілля¹. І незважаючи на все це, Спаситель бачив, що Петрові недостає послідовності. Господар дуже добре знав його, як знає кожного з нас. Ми читаємо в Біблії:

«І промовив Господь: «Симоне, Симоне, – ось сатана жадав вас… Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою! А той відказав Йому: «Господи, я з Тобою готовий іти до в’язниці й на смерть!»² Ці слова, з точки зору Петра, звісно не були порожніми. Він дійсно вкладав у них весь зміст, але повів себе по-іншому.

Потім на Оливній горі Ісус пророкував учням: «Усі ви спокуситесь ночі цієї, як написано: «Уражу пастиря – і розпорошаться вівці!» Петро знов відповів: «Хоч спокусяться й усі, – та не я». Тоді Господар спокійно пророкував: «Поправді кажу тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень двічі, – відречешся ти тричі від Мене!» На це Петро пристрасно відповів: «Коли б мені й умерти з Тобою, – я не відречуся Тебе!»³

Як на мене, одним з найдушевніших уривків з Писань є опис того, що сталося потім. Це тверезе нагадування кожному з нас, що знання, щодо того як правильно робити, навіть палкого бажання чинити так, ще не достатньо. Часто дуже важко насправді робити те, що ми повинні зробити, про що чітко розуміємо. Читаємо:

«А служниця одна його [Петра] вгледіла… і сказала: «І цей був із Ним!» І відрікся… він, твердячи: «Не знаю я, жінко, Його!» Другий побачив його та й сказав: «І ти від отих». А Петро відказав: «Ні, чоловіче!» І… інший твердив і казав: «Поправді, – і цей був із Ним…» А Петро відказав: «Чоловіче, – не відаю, про що ти говориш»… І зараз, як іще говорив він, півень заспівав. І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє… І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!»⁴

Наскільки болісним було справдження цього пророцтва для Петра, настільки стало змінюватися його життя назавжди. Він став тим непохитним, міцним, як скеля, слугою, незамінним у плані Батька після розп’яття і воскресіння Спасителя. Цей зворушливий уривок також показує, як сильно Спаситель любив Петра. І хоч Господь був посеред найжахливішого випробування свого життя, з усім вантажем, який мав лягти на його плечі, все ж він обернувся і подивився на Петра – тоді любов Учителя передалася улюбленому учневі, що принесло відвагу та просвітлення в час потреби. Після цього Петро піднявся до повноти свого покликання. Він учив із силою і непохитним свідченням, незважаючи на погрози, ув’язнення або побиття. Він був по-справжньому наверненим.

Інколи слово навернення використовується, щоб описати щире бажання людини христитися. Однак, якщо застосувати його правильно, навернення означає набагато більше і для новонавернених, і для давніх членів Церкви. З характерною для нього доктринальною чіткістю та точністю президент Меріон Г. Ромні так говорив про навернення:

«Навернення означає повернення від одного вірування або курсу до іншого. Навернення – це духовна та душевна зміна. Навернення припускає не просто сприйняття Ісуса та його вчень, але й віру в Нього, що спонукає, та Його євангелію. Це віра, яка вчиняє перетворення – дійсну зміну в розумінні людиною значення життя та залежності від Бога в її інтересах, думках та поведінці. В людині, яка по-справжньому повністю навернулася, бажання того, що суперечить євангелії Ісуса Христа, вже дійсно померло. А на його місце прийшла любов Божа з непохитним та непереборним бажанням дотримуватися Його заповідей».

Щоб бути наверненим, вам не слід забувати старанно втілювати в життя ці ключові слова: «любов Божа з непохитним та непереборним бажанням дотримуватися Його заповідей». Ваше щастя, і теперішнє, і вічне, залежить від того, наскільки ви навернені й наскільки це змінило ваше життя. Як стати по-справжньому наверненими? Президент Ромні окреслив чотири кроки, що їх ви повинні наслідувати:

«Поняття членства в Церкві та навернення – не завжди синоніми. Навернутися і мати свідчення – це також не одне й те ж саме. Свідчення приходить, коли Святий Дух дає щирому шукачеві підтвердження істини. Зростаюче свідчення оживляє віру. Це спонукає до покаяння й дотримання заповідей. Навернення є плодом або нагородою за покаяння й слухняність»⁵.

Кажучи простіше, справжнє навернення є плодом віри, покаяння та неухильної слухняності. Віра здобувається через слухання слова Божого⁶ та відповідними діями щодо цього. Від Святого Духа ви отримаєте підтвердження того, що сприйняли на віру, якщо з готовністю виконуєте це⁷. Ви відчуєте спонукання каятися в помилках, якщо зробили щось неправильне або не зробили чогось правильного. Завдяки цьому підсилиться ваша здатність неухильно слухатися. Цей цикл з віри, покаяння та неухильної слухняності поведе вас до подальшого навернення із супутніми благословеннями. Справжнє навернення зміцнить вашу здатність робити те, що, як знаєте, повинні робити, незважаючи на обставини.

Притча про сіяча, яку розповів Ісус, головним чином має описувати, як проповідуване слово Господа сприймається різними людьми. Подумайте, як ту саму притчу можна застосувати до вас у різних життєвих обставинах, коли ви зустрічаєтеся з випробуваннями або підпадаєте під сильний вплив. Слово, або вчення Спасителя, приходить до вас багатьма способами: коли ви дивитеся на інших, через молитву або читання Писань, або через натхнення від Святого Духа. Коли я переказуватиму пояснення Ісуса щодо притчі про сіяча своїм учням, подумки прогляньте своє життя. Подивіться, чи є такі часи, коли правильне вчення не знаходить прийнятних умов для розвитку в вас, через що втрачаються обіцяні плоди щастя, спокою та розвитку.

«Сіяч сіє слово. [Деяке] край дороги – … як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них».

Чи могло таке статися з вами – у «не тому» середовищі, з «не тими» друзями?

«[Деяке] на кам’янистому ґрунті, – вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його, та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як… переслідування наступає, … вони спокушаються зараз».

Чи були ви коли-небудь в оточенні, де хтось пропонував вам щось негідне, а ви ніяк не опиралися цьому?

«[Деяке] між терен посіяне, – це ті, що слухають слово, але клопоти цьогосвітні… та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, – і плоду воно не дає».

Чи були часи, коли ви так чогось хотіли, що виправдовували виключення зі своїх норм?

«[Деяке] посіяне в добрую землю – це ті, що слухають слово й приймають, – і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз»⁸.

Я знаю, що саме так ви хочете прожити життя. Те, наскільки повно ви добровільно прийняли учення Спасителя, визначатиме плід, тобто благословення, які ви зберете. Ця притча показує, що ступінь вашого бажання підкорятися знанню про те, що ви повинні робити, опираючись можливій схильності виправдати себе в неслухняності, визначає, наскільки ви дійсно навернені, а отже, наскільки Господь може благословити ваше життя.

Справжнє навернення породжує плід довготривалого щастя, яким можна насолоджуватися навіть тоді, коли світ в хаосі і більшість людей є які завгодно, але не щасливі. Книга Мормона розповідає про людей, які опинилися в такому складному становищі:

«Вони постилися і молилися часто, і ставали все сильнішими і сильнішими в своїй покірливості, і все стійкішими і стійкішими у вірі в Христа, до того, що наповнювало їхні душі радістю і втіхою, авжеж, аж до очищення й освячення їхніх сердець»⁹.

Президент Хінклі проголосив, що саме істинне навернення веде до змін¹⁰.

Щоб отримати благословення, обіцяні за справжнє навернення, зробіть сьогодні ж необхідні зміни у своєму житті. Спаситель сказав:

«Чи повернетеся ви тепер до мене, і покаєтеся у ваших гріхах, і навернетеся, щоб я міг зцілити вас? Якщо ви прийдете до мене, ви матимете вічне життя»¹¹.

Я свідчу, що якщо ви будете молитися про спрямування, Святий Дух допоможе вам визначити, які особисті зміни вам слід зробити для повного навернення. Тоді Господь зможе рясніше благос-ловити вас. Ваша віра в нього зміцниться, здатність каятися – збільшиться, а сила неухильно підкорятися – поновиться. Спаситель живе. Він любить вас. Якщо будете робити все, що в ваших силах, він допомагатиме. В ім’я Ісуса Христа, амінь.