Оточені руками Його любові

У струсах криз і зловісних вирах глобальних подій істинні учні [Христові] зберігатимуть віру в Бога, що дає одкровення, Бога люблячого, а також у план викуплення Його дітей—у той план, який є причиною всього, що Бог робить! (Див. Мойсей 1:39). Більш того, явлена в одкровеннях особистість Бога і Його влада над всесвітом дає нам упевненість у тому, що Він дійсно «може» виконувати Свою неосяжну роботу (див. 2 Нефій 27:20–21; Переклад Джозефа Сміта, Ісая 29:22–23).

Істинні учні [Христові] також зберігатимуть віру в Його Сина Ісуса Христа—нашого Спокутаря; і будучи «наверненими до Господа» (3 Нефій 1:22), будуть послідовно йти до щасливих і «могутніх змін [у собі]» (див. Мосія 5:2; Алма 5:12–14).

Насправді ж, брати і сестри, Ісус вже переміг у найважливішій битві: «Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!» (Іван 16:33; курсив додано). Спокуту було виконано, і це приносить воскресіння мільярдам і мільярдам, це підніме з могил усіх—незалежно від того, в якому стані і як саме ми пішли до могили!

Отже, безхмарною ніччю хоч ми й бачимо зірки, вік яких важко собі уявити, [ми бачимо] те, що не є безсмертним. А ми, дякувати [Богові], безсмертні!

Так само, істинні віруючі (4 Нефій 1:36) зберігатимуть віру у Відновлення останніх днів з відвідуваннями, під час яких передавалися повноваження, пророками і апостолами, а також «ясними і дорогоцінними» писаннями (1 Нефій 13:29). Перші принципи євангелії безсумнівно підходять для цих останніх днів.

Іронія полягає в тому, що в той час, коли відновлена Церква виходить «з темряви», те, що здається суворими випробуваннями, насправді глибше розкриває особливість Церкви (див. УЗ 1:30). Проте, якщо більш прискіпливо придивитися до того, наскільки наша поведінка відповідає нашій вірі, то це буде для нас безжалісним нагадуванням про наші поточні обов’язки, які ми маємо як учні Христа.

Відновлена євангелія жива, широка і глибока—настільки, що нам не уявити. Вона наставляє в тому, що стосується божественного плану у всесвіті, або важливості особистої цнотливості та вірності. Тільки лагідні учні можуть безпечно підтримувати настільки сміливу теологію.

Маючи Писання як наш якір і джерело підтримки, ми також можемо «дивитися на Бога… і Він втішить [нас] у [наших] стражданнях» (Кн. Якова 3:1–2; курсив додано). Також ми можемо бути «підтримані під час випробувань і всілякого лиха;… так,… він ще визволить [нас]». (Див. Алма 36:3, 27; курсив додано).

Бо Господь сказав:

«Я буду посеред вас» (УЗ 49:27). «Я поведу вас» (УЗ 78:18).

Більш того, Бог дасть нам безцінні, особисті запевнення через Святого Духа (див. Іван 14:26; УЗ 36:2). У часи спокою і в часи неспокою—найкращим джерелом втіхи для нас є Втішитель.

Енох плакав через злочестивість своєї доби і спершу, «відмовлявся втішитися» (див. Мойсей 7:4, 44). Але після цього прийшли одкровення, у яких послідовно було показано, як Ісус викупив цей світ, Відновлення останніх днів, а також Друге пришестя. Еноху було сказано «піднестися [своїм] серцем і радіти» (див. Мойсей 7:44). Учення і одкровення можуть так само піднести і нас—навіть серед «війн і чуток про війни» (Матвій 24:6; Марк 13:7; див. також 1 Нефій 12:2; Мормон 8:30; УЗ 45:26). Отже нам не потрібно «втомлюватися розумом» (див. Євреям 12:3; УЗ 84:80).

Наша відданість Христові не повинна засохнути від розчарування або під палючими променями дня, і застрашливі симптоми суспільства, зокрема, плотські виклики, кинуті «в обличчя», не повинні «гнітити нас» (див. Алма 32:38; Мороній 9:25).

Ми не можемо не жахатися від деяких [сцен], що розігруються нині на сцені людського театру, але Ісус не відсахнувся ані від Гефсиманії, ані від Голгофи. Натомість, Він «закінчив Свої приготування для дітей людських» (див. УЗ 19:19).

Якщо говоримо про випробування, включаючи випробування нашої віри й терпіння, то тут немає виключень—лише варіанти (Мосія 23:21). Ці «гімнастичні вправи» заплановані як засіб збільшення нашої здатності бути щасливими й служити. Але вірні не будуть повністю захищеними від подій на планеті. Тому мужній настрій Шадраха, Мешаха й Авед-Него в небезпеці вартий наслідування. Вони знали, що Бог може врятувати їх. «А якщо ні», вони поклялися, що все одно будуть служити Богові (див. Даниїл 3:16–18). І так само дотримання немодних, але обов’язкових першої та сьомої заповідей може віддзеркалити мужність, яку в давнину явили трое молодиx жiнок; своїм життям вони сказали «ні». (Див. Авраам 1:11).

Отже, негаразди можуть просто оточити нас, але ніщо не відділить нас від любові Христової (див. 2 Коринтянам 4:8; Римлянам 8:35–39); мирські тривоги не є частиною того, що ми називаємо «завзятим заняттям» (див. УЗ 58:27). Навіть за таких умов, як закликав Петро, ми можемо і маємо перекласти турботи на Господа, адже Він точно дбає про нас! (Див. 1 Петра 5:7). О, брати і сестри, яке довгоочікуване визволення несе ця довіра і покірливість!

Щодо виправлення власних помилок, то на дорозі покаяння ми не побачимо автомобільних заторів, які заважають рухатися. Це—платна дорога, не просте шосе, і застосування Христової Спокути прискорить наш рух.

Можливо, щоб ми розпрямилися, нам в житті потрібні відверті Їтри (див. Вихід 18:14–24) або моменти повного усвідомлення, як було з першими Дванадцятьма, які справедливо сказали: «До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного» (Іван 6:68).

Крім того, якщо не сповнимося рішучості, то що скажемо героям та героїням Мартінс-Коув та Світуотер? «Ми пишаємося вами, але не наважуємося переходити вбрід крижані ріки своїх випробувань»?

Брати і сестри, небеса призначили, щоб «саме ці дні» (Геламан 7:9) були [нашими], оскільки «все має статися у свій час» (УЗ 64:32). Більш того, хоч ми живемо у світі помилок, ми послані сюди не помилятися.

Пам’ятаєте нову зірку, яка проголосила народження у Віфлеємі? Вона була на своїй орбіті задовго до того, як засяяла. Так і ми обертаємося на людських орбітах, щоб сяяти. Божественні задуми працюють не тільки в космосі, але й на цій планеті. Зрештою, золоті пластини Книги Мормона не могли бути закопані в Бельгії, а Джозеф Сміт народитися століттями пізніше в далекому Бомбеї.

Зрощення того сузір’я мудрих батьків-засновників для написання величної конституції Америки, права і захист якої належать «кожній людині», також було не випадковим. (УЗ 101:77–78, 80). Один історик назвав наших батьків-засновників «найвидатнішим поколінням громадських діячів в історії Сполучених Штатів, а можливо, навіть і в історії людства» (Arthur M. Schlesinger, The Birth of the Nation [1968], 245). Інший історик додав, що «не було б ціни пізнанню того, що саме породило цей спалах обдарованості серед лише тільки двох з половиною мільйонів мешканців». (Barbara W. Tuchman, The March of Folly: From Troy to Vietnam [1984], 18).

Однак декого задовольняє образ немічного чи непослідовного бога. Ламан та Лемуїл, наприклад, знали, що давній Ізраїль було чудесним чином врятовано від могутніх військ фараона, проте вони ремствували у невірі, і їх залякав смертний чоловік—Лаван. Якими простуватими й егоїстичними ми буваємо! Бог, який стежить за рухами галактик, зірок та світів, просить визнавати Його руку і в нашому особистому житті. (Див. УЗ 59:21). Хіба нас не запевняли в тому, що підраховано навіть падіння горобців, навіть волосся у нас на голові? (Див. Матвій 10:29–30; УЗ 84:80). Бог деталями не нехтує! Він знає всі Свої незліченні створіння, і Він знає та любить будь-кого в кожному натовпі—дійсно, кожного представника людського роду! (Див. 1 Нефій 11:17).

[Згадайте] Його ніжні привітання, звернені до Мойсея: «Я знаю тебе на ім’я, а також знайшов ти милість в очах Моїх» (Вихід 33:12)—і до Джозефа: «Це Мій Улюблений Син, слухай Його!» (Джозеф Сміт—Історія 1:17).

Не дивно, що цар Веніямин благає нас повірити, що ми не розуміємо всього того, що Господь може розуміти (див. Мосія 4:9). Зневажати одкровення про величну Божу силу це все одно, що безцільно й мирно гратися дерев’яними кубиками з літерами на них, не розуміючи, що Шекспірівські сонети писалися тими самими літерами.

Батько Авраам не мав сумнівів щодо здійснення Божого обіцяння стосовно його потомства, тому що був «[міцним] у вірі», [знаючи], що Бог може здійснити те, що пообіцяв (Римлянам 4:20–21). Будьмо й ми «міцними у вірі».

У наступних словах Ансельма криється хороша порада: «Віруй, щоб зрозуміти», а не «зрозумій, щоб повірити» (St. Anselm, transl. by Sidney Norton Deane [1903], 7).

Брати і сестри, хоч ми і живемо в неспокійні часи, але можемо стояти на святих місцях і не рушати з них. (див. УЗ 45:32; 87:8). Хоч живемо в часи насильства, ми можемо знайти той внутрішній спокій, що перевищує розуміння (див. Филип’янам 4:7). Незрозуміле буде траплятися, але, як і Нефій, ми можемо знати, що Бог любить нас—це щасливий і основний принцип, який може підтримати і підтримає у таких важких [випробуваннях]! (Див. 1 Нефій 11:17).

А звідки ми знаємо, що Бог знає про нас і любить нас? Він каже про це в Писаннях. Також ми пізнаємо це, коли чесно підрахуємо свої благословення та дари Його благодаті в нашому житті. А найчастіше Він каже це тихим, лагідним голосом Духа! (Див. Алма 34:38; УЗ 78:17–19).

«Могутня зміна», що вимагається від учня [Христа], схожа на «американські гірки»,—одкровення, що підносять, зводять нас до глибин смирення. Так було з Мойсеєм, коли той «упав на землю» і вигукнув: «Людина—ніщо, а я так ніколи не вважав» (див. Мойсей 1:9–10). Після цього його було підтримано, і прийшло божественне відкриття: «Бо ось, це є Моя робота і Моя слава—здійснювати безсмертя і вічне життя людини» (див. Мойсей 1:39).

Однак «могутня» зміна—це могутня наполеглива праця, яка стає ще важчою через постійний вплив не найкращих схильностей тілесної людини. Надто часто наші можливості марнуються мирським. Ми навряд чи готові до карколомних одкровень. Уявіть собі, що духовна складова кожного з нас насправді є вічною, що ми були з Богом спочатку! (див. УЗ 93:29, 33).

Звичайно ж, нам не під силу все це зрозуміти вже зараз! Звичайно ж, ми не можемо вже зараз розуміти значення всього. Але вже зараз можемо знати, що Бог знає і любить кожного окремо!

Але, брати і сестри, що ж не дає нам пізнати й полюбити Його дужче? Нерішучість позбутися всіх своїх гріхів—натомість ми думаємо, що часткової виплати вистачить. Нерішучість підкорити свою волю Його волі—натомість ми думаємо, що визнавати Його волю—вже достатньо! (Див. Мосія 15:7).

Пророк Джозеф Сміт проголосив, що Бог розглядав усе, що станеться із землею, ще до того, як дав їй існування. Бог знав глибину нечестивості, що огорне людську сім’ю, їхні слабкості і силу, становище всіх народів та їхню долю, і Він все підготував для викуплення людства. (Teachings of the Prophet Joseph Smith, sel. Joseph Fielding Smith [1976], 220).

«Все необхідне» включає, зокрема, недосконалих людей, таких, як ми з вами, які прагнуть сяяти і служити на встановлених орбітах, знаючи, що вони оточені «руками [Його] любові» (див. УЗ 6:20).

В ім’я Ісуса Христа, амінь!