Покликання нових провідників, оголошення про зміни в політиці Церкви

Під час трансляції Генеральної конференції, яка стала доступною найбільшій кількості членів Церкви за всю її історію, Президент Гордон Б. Хінклі оголосив про зміни в політиці Церкви та імена членів Церкви, яких підтримали як нове Генеральне президентство Товариства молодих жінок, і кількох нових Генеральних авторитетів, нових членів Президентства сімдесятників та Генерального президентства Недільної школи.

172-га піврічна Генеральна конференція була першою Генеральною конференцією, яка транслювалася в деякі частини Азії, Австралії, Східної Європи і південну частину Тихоокеанських островів. Більше 5000 домів зборів мають тепер обладнання, щоб приймати церковні трансляції, що дає можливість 90 відсоткам членів Церкви дивитися супутникові трансляції Генеральних конференцій Церкви. Крім того, сесії транслювалися в прямому ефірі через Інтернет.

На жовтневій конференції 2002 року було підтримано нове Генеральне президентство Товариства молодих жінок. Сестру Сюзен В. Теннер було покликано служити Генеральним президентом Товариства молодих жінок. Сестру Джулі Б. Бек було покликано першим радником, а сестру Елейн Ш. Дальтон було покликано другим радником.

Було відкликано з посади Генерального президента Товариства молодих жінок сестру Маргарет Д. Надалд та її радників: сестру Керол Б. Томас і Сестру Шерон Г. Ларсен.

До Другого кворуму сімдесятників було покликано п’ять нових Генеральних авторитетів: старійшину Крейга С. Крістенсена, старійшину Джеймса М. Данна, старійшину Деріла Г. Гарна, старійшину Д. Рекса Герратта і старійшину Спенсера В. Джонса.

З Другого кворуму сімдесятників було відкликано старійшину Річарда Д. Олреда, старійшину Атоса М. Аморіма, старійшину Л. Едварда Брауна, старійшину Ерла М. Монсона і старійшину Джеральда Л. Тейлора.

Було також відкликано 21 сімдесятника-територіального авторитета. З тих, кого було відкликано, 11 служили у Сполучених Штатах, а інші—в Аргентині, Австралії, Болівії, Бразилії, Англії, Німеччині, Японії, Кореї, Перу й Уругваї.

Старійшину Дітера Ф. Ухтдорфа було підтримано як члена Президентства сімдесятників, а старійшину Вела Р. Крістенсена було підтримано як другого радника у Генеральному президентстві Недільної школи. Старійшині Бену Б. Бенксу, сімдесятнику, було надано статус почесного Генерального авторитета і відкликано з президентства сімдесятників, а старійшину Річарда Дж. Мейнса було відкликано з посади другого радника в Генеральному президентстві Недільної школи у зв’язку з переходом на іншу посаду.

Під час сесії священства Президент Хінклі оголосив про деякі зміни в політиці Церкви і звернув увагу на сьогоднішню політику Церкви та її здійснення. Визнаючи, що провідники священства мають велике навантаження, Президент Хінклі оголосив, що, починаючи з 1 листопада 2002 року, храмові перепустки будуть діяти протягом двох років, а не одного, таким чином зменшуючи кількість часу, який провідники витрачають на проведення інтерв’ю.

Він також оголосив, що прощання з місіонерами обмежиться промовою місіонера, який від’їжджає на місію, на причасних зборах, і члени сім’ї не будуть брати участі в проведенні чи плануванні зборів. Президент Хінклі наголосив, що не рекомендується проводити приймання гостей в домі місіонерів.

Президент Хінклі також попросив провідників громад поважати бажання членів Церкви проводити домашній сімейний вечір і не призначати на вечір понеділка шкільні або інші заходи. Він також висловився проти боргів, аморальності та жорстокого поводження з дітьми.