2002
Сюзен Віндер Теннер Генеральний президент Товариства молодих жінок
Листопад 2002


Сюзен Віндер Теннер
Генеральний президент Товариства молодих жінок

Маючи змогу служити у Початковому товаристві, Товаристві молодих жінок і Товаристві допомоги на рівні приходу й на рівні колу, Сюзен В. Теннер бачить взаємозв’язок між цими організаціями.

«Маленькі дівчатка вивчають: «Я Божеє дитя». І це переносить їх до «Ми—дочки нашого Небесного Батька, який любить нас, а ми любимо його». Тоді ми переходимо до «Милосердя ніколи не минає» і відчуваємо цю всеохоплюючу любов,—говорить вона.—Мені здається, що на кожному етапі існує досконала єдність з розширеним баченням і можливостями у міру нашого зростання».

Як новопокликаний Генеральний президент Товариства молодих жінок сестра Теннер сповнена рішучості допомогти молодим жінкам зрозуміти своє місце в плані Небесного Батька.

Народжена 10 січня 1953 року у Грендері, штат Юта, в сім’ї Річарда В. і Барбари Вудхед Віндер, сестра Теннер виросла на великій молочній фермі. Згодом вона отримала ступінь бакалавра гуманітарних наук від Університету Бригама Янга, де зустрілася з Джоном С. Теннером. Вони одружилися в Солт-Лейкському храмі 3 вересня 1974 року. Сестра Теннер стала домогосподаркою та вчителем гри на фортепіано. Теннери живуть у Прово, штат Юта, і мають п’ятеро дітей і троє онуків.

Коли їхня сім’я жила в Бразилії, де чоловік працював викладачем як Фулбрайтський стипендіат, сестра Теннер зрозуміла суть програми Товариства молодих жінок. Дві її старші доньки вчили напам’ять девіз Товариства молодих жінок португальською мовою. «Я хотіла вивчити його разом з ними,—говорить вона.—І коли я почала вчити його напам’ять, послання торкнулося самого серця. Я дочка Небесного Батька, і Він любить мене. І завдяки тому, що я це знаю, я люблю Його і хочу виявляти це своїми вчинками.

Послання знаходиться прямо там, у девізі Товариства молодих жінок. Його подано в належному порядку,—продовжує вона.—Я тільки хочу, щоб молоді жінки Церкви знали, що це може стати основою їхніх свідчень, дій та самого життя».