2002
Старійшина Спенсер В. Джонс Сімдесятник
Листопад 2002


Старійшина Спенсер В. Джонс
Сімдесятник

«Давайте всі вийдемо! Тоді єпископ знепритомніє. Давайте всі вийдемо й будемо свідчити!»—таким був заклик юного Спенсера В. Джонса до його друзів-дияконів. Це також стало відправною точкою у зміцненні його власного свідчення. «Коли я ділився своїм свідченням, в кінці—враховуючи те, що близько місяця тому, через те, що не розумів суті, я насміхався з людей, які плакали під час свого свідчення—я сам опинився в сльозах,—згадує старійшина Джонс.—Я ніколи не забуду того моменту, тому що коли дух говорить з духом, відбувається щось особливе».

Старійшина Джонс, щойно підтриманий як член Другого кворуму сімдесятників, народився 17 вересня 1945 року у Саффорді, штат Арізона, в сім’ї Вірджіл і Неллі Бейкер Джонс. Він виріс сином фермера у маленькому поселенні святих останніх днів, яке називалося Вірден, у штаті Нью-Мексико, де центром усіх заходів служив будинок зборів. «Майже кожного в містечку ми називали дядьком або тіткою—навіть, якщо вони не були нашими родичами—і кожен піклувався про іншого, ніби члени однієї родини».

Після служіння в Аргентинській північній місії старійшина Джонс навчався в Університеті Бригама Янга, де отримав спеціальність із скотарства. У танцювальному клубі «Арізона», який знаходився на території студентського містечка, він зустрів Джойс Елізабет Метьюс. Вони одружилися 3 червня 1968 року і після закінчення університету переїхали до Галлупи, Нью-Мексико. Старійшина Джонс працював на різних підприємствах, у тому числі на меблевій фабриці та скотарській фермі. Він і його дружина мають троє дітей і вісім онуків.

Старійшина Джонс пояснює, що кожне його призначення було благословенням і підготувало його до майбутнього служіння в Господньому царстві. Він багато чого навчався з кожного свого покликання, чи то як президент Товариства молодих чоловіків, радник в єпископаті, єпископ, вчитель семінарії, президент місії, територіальний виконавчий секретар або сімдесятник-територіальний авторитет. «Кожне покликання—це ще одна сходинка та повчальний досвід,—говорить старійшина Джонс.—Ти зростаєш крок за кроком».