Випробування

Ваш успіх і щастя, і зараз і у вічності, у великій мірі залежить від вашої реакції на труднощі життя.

Одне оповідання з Книги Мормона ілюструє різну реакцію на випробування. Пророк Легій і його сім’я вже кілька днів подорожували пустинею, використовуючи для здобування їжі свої луки і стріли. Коли сини Легія втратили можливість користуватися своїми луками, сім’я зустрілася з випробуваннями. У Ламана і Лемуїла луки втратили пружність, а у Нефія—зламався. Зголоднілі і втомлені Ламан і Лемуїл почали скаржитися на Господа. Навіть Легій почав ремствувати. З іншого боку, Нефій відмовився втрачати силу духу. Він узявся до роботи. Він згадував: “Я, Нефій, зробив з деревини лук, а з прямої палиці—стрілу; отже, я озброївся луком і стрілою, пращею і камінням. І сказав я своєму батькові: Куди піти мені, щоб здобути їжу?” Скорений словами Нефія, Легій запитав Господа куди їм треба йти, щоб здобути їжу. Господь відповів на молитви і відвів Нефія на місце, де він міг отримати їжу. (Див. 1 Нефій 16:15–31).

Коли деякі люди зустрічаються з випробуваннями, вони стають схожими на Ламана і Лемуїла. Вони скаржаться і зляться. Вони ставлять подібні запитання: “Чому це трапилося саме зі мною? Чому я повинен страждати від цього саме зараз? Що я зробив, аби заслужити це?” Але ці запитання мають силу, щоб стати переважаючими в їхніх думках. Такі запитання можуть затьмарити їхнє бачення, поглинути їхню енергію і позбавити досвіду, який Господь хоче передати їм. Замість того, щоб реагувати подібним чином, ви повинні слідувати прикладу Нефія. Обміркуйте постановку таких запитань: “Що я маю робити? Чого я маю навчитися з цього досвіду? Що мені потрібно змінити? Кому я маю допомогти? Як мені під час випробувань не забувати про свої численні благословення?”

Різні типи випробувань потребують різної реакції. Наприклад, якщо вас уразила хвороба, вам просто потрібно бути терплячим і вірним. Якщо ви страждаєте від слів і дій інших, то повинні працювати над тим, щоб вибачити тих, хто образив вас. Якщо ви є жертвою насильства, ви повинні негайно шукати допомоги. Якщо випробування прийшли в результаті вашої неслухняності, ви повинні виправити свою поведінку і смиренно чекати прощення.

Хоча деякі з ваших відповідей на випробування змінюватимуться, одна відповідь повинна лишатися незмінною: ви покладаєтесь на Небесного Батька та Ісуса Христа. Пророк Алма навчав: “Які покладають надію свою на Бога, будуть підтримані в їхніх випробуваннях, і їхніх бідах, і їхніх скорботах, і будуть піднесені в останній день” (Алма 36:3).

Коли ви покладаєтесь на Батька і Сина, ви впевнені, що Вони досконало люблять вас: що Вони хочуть, аби ви були щасливі, і що Вони допомагатимуть вам зростати духовно. Ви виконуєте заповіді. Ви намагаєтесь дізнатися Їхню волю і виконуєте те, чого Вони вимагають, навіть коли вам хочеться чогось іншого. Ваші молитви про допомогу супроводжуються розумінням, що Небесний Батько не вирішить усі справи негайно, що Він може дозволити вам чекати, аби ви могли продовжувати навчатися і зростати. Через усе це ви знайдете заспокоєння і впевненість, що Спаситель досконало розуміє ваші випробування. Він прийняв на Себе, як частину Своєї безмежної спокути, “муки і хвороби свого народу”. Він прийняв на Себе “їхні недуги, щоб Його нутро сповнилося милості, будучи у плоті, щоб Він міг знати, будучи у плоті, як допомогти Своєму народові в його недугах” (Алма 7:11–12). Він знає як допомогти вам, бо відчув ваші страждання. Якщо ви з вірою будете сподіватись на Нього, Він зміцнюватиме вас, щоб ви могли витримати в будь-якому випробуванні.

Коли ви в часи випробувань намагатиметесь покладатися на Господа, пам’ятайте таку пораду, дану через пророка Джозефа Сміта:

“Хто є вірним у знегоді—нагорода такому буде більшою в царстві небесному.

Ви не можете побачити своїми природними очима, на теперішній час, план вашого Бога стосовно того, що відбуватиметься віднині, і слави, яка піде слідом за великою знегодою.

Бо за великою знегодою приходять благословення” (див УЗ 58:2–4).

Ви можете знайти спокій і радість, навіть коли намагаєтесь впоратися з випробуваннями і смутком. Книга Мормона містить розповідь про праведних людей, які навчилися цієї істини. Страждаючи в неволі у жорстокого правителя, вони виливали свої серця Богові (див. Мосія 24:8–12). Господь відповів:

“Підійміть голови свої і перебувайте у повному спокої, бо Я знаю про завіт, який ви склали зі Мною; і Я складу завіт з Моїм народом і визволю його від залежності.

І Я також полегшу тягарі, які покладені на ваші плечі, щоб ви навіть не відчували їх на своїх спинах, навіть коли ви у залежності; і це Я зроблю для того, щоб ви предстали свідками Моїми після того, і щоб ви могли знати з впевненістю, що Я, Господь Бог, відвідую Мій народ в їхніх скорботах” (Мосія 24:13–14).

І люди відповіли з вірою, і “тягарі, які було покладено на Алму і його братів, зробилися легшими; так, Господь зміцнив їх, щоб вони могли зносити свої тягарі з легкістю, і вони підкорилися життєрадісно і з терпінням усій волі Господа” (Мосія 24:15).

Як ці праведні люди, ви можете “підкори[тися] життєрадісно і з терпінням усій волі Господа”, знаючи, що Він зміцнить вас у ваших випробуваннях. Він пообіцяв: “Все, від чого ви страждали, спрацює вам на благо і у славу Мого імені” (див. УЗ 98:3).