Прощення

Гріх є важким тягарем. Він приносить тиск провини і муку знання, що ми діяли проти волі нашого Батька на Небесах. Він приносить постійні муки сумління, коли ми розуміємо, що своїми діями ми, можливо, заподіяли шкоди іншим і перешкодили самі собі отримати благословення, які наш Батько уже готовий був нам дати.

Завдяки спокуті Ісуса Христа ми можемо отримати прощення своїх гріхів через щире і повне покаяння. Гріховність приносить страждання і біль, а Господнє прощення приносить полегшення, спокій і радість. Господь пообіцяв:

“Ось, хто покаявся у своїх гріхах, того прощено, і Я, Господь, не пам’ятаю їх більше” (УЗ 58:42).

“Коли ваші гріхи будуть як кармазин,—стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця,—то стануть мов вовна вони” (Iсая 1:18).

Ви можете відчути на власному досвіді це чудо незалежно від того чи ви хочете покаятися в серйозних гріхах, чи повсякденних слабкостях. Так само як Спаситель просив людей у стародавні часи, Він просить сьогодні вас:

“Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!

Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм.

Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий” (Матвій 11:28–30).

“Чи повернетеся ви тепер до мене, і покаєтеся у ваших гріхах, і навернетеся, щоб я міг зцілити вас?

Так, істинно кажу я вам, якщо ви прийдете до Мене, ви матимете вічне життя. Дивіться, Моя рука милості простерта до вас, і хто прийде, того Я прийму; і благословенні ті, хто приходить до Мене” (3 Нефій 9:13–14).

Для пояснення покаяння, див. “Покаяння” сс. 104–108).

Крім прагнення бути прощеними за свої власні гріхи, ми маємо бажати прощати інших. Господь сказав: “Отже, Я кажу вам, ви повинні прощати один одного; бо той, хто не прощає своєму братові його провини, стоїть засуджений перед Господом; бо на ньому залишається більший гріх. Я, Господь, прощатиму того, кого прощатиму, але від вас вимагається прощати всіх людей” (УЗ 64:9–10).

У повсякденних обставинах життя ви, напевно, будете ображені іншими людьми—іноді невинно, іноді навмисно. У такій ситуації легко розлютитися чи розгніватися, або стати мстивим, але це не Господній шлях. Господь порадив: “Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує” (Матвій 5:44). Він, будучи на хресті, явив досконалий приклад прощення. Говорячи про римських воїнів, які розіп’яли Його на хресті, він молився: “Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!” (Лука 23:34, див. також Переклад Джозефа Сміта, Лука 23:35).

Моліться щодо сили прощати тих, хто образив вас. Відмовтеся від почуття гніву, гіркоти чи помсти. Шукайте в інших добра, а не зосереджуйтеся на їхніх помилках і не перебільшуйте їхніх слабкостей. Дозвольте Богові бути суддею згубних вчинків інших людей. Можливо і важко, щоб почуття образи пішли геть, але ви можете зробити це з допомогою Господа. Ви виявите, що прощення може виліковувати жахливі рани, замінивши отруту суперечки і ненависті миром і любов’ю, які може дати тільки Бог.