Храми

Головна мета храмів—надати обряди, необхідні для нашого піднесення в Целестіальне царство. Храмові обряди ведуть до найбільших благословень, досяжних завдяки спокуті Ісуса Христа. Усе, що ми робимо в Церкві,—наші збори і заходи, наші місіонерські зусилля, уроки, яких ми навчаємо, і гімни, що ми співаємо,—повинно вказувати нам на Спасителя і на роботу, що ми виконуємо у святих храмах.

Один з обрядів, що ми отримуємо в храмі, є ендаумент. Слово ендаумент означає “дар”, а храмовий ендаумент є справді даром від Бога. Цей обряд складається з ряду настанов і містить завіти, які ми складаємо, щоб праведно жити і виконувати вимоги євангелії. Ендаумент допомагає нам зосередитися на Спасителі, Його ролі у плані Небесного Батька і нашому зобов’язанні слідувати за Ним.

Іншим храмовим обрядом є целестіальний шлюб, у якому чоловік і дружина запечатуються одне до одного на вічність. Якщо чоловік і дружина вірні обрядам, які вони склали, храмове запечатування триває вічно.

Діти, які народжуються у запечатаних у храмі батьків, народжуються в завіті. Ці діти автоматично стають частиною вічної сім’ї. Діти, не народжені в завіті, можуть також стати частиною вічної сім’ї, якщо їхні рідні чи прийомні батьки запечатані одне до одного. Обряд запечатування дітей до батьків здійснюють у храмі.

Якщо ви отримали храмові обряди, завжди пам’ятайте про складені вами завіти. Повертайтеся до храму якомога частіше. Якщо ви батько чи матір, навчайте своїх дітей важливості храму. Допоможіть їм підготуватися, щоб бути гідними увійти до храму.

Якщо ви ще не отримали храмових обрядів, починайте готуватися зараз. Якщо дозволяють обставини, відвідуйте храм для участі у хрищеннях і конфірмаціях за померлих.

Люди, які померли без необхідних храмових обрядів, можуть отримати ці обряди завдяки виконуваній у храмах роботі. Ви можете виконати цю роботу за своїх предків і за інших померлих. Діючи від їхнього імені, ви можете бути охрищені і конфірмовані, отримати ендаумент і взяти участь у запечатуванні чоловіка до дружини і дітей до батьків.

Ви повинні активно розшукувати записи про своїх померлих предків, щоб за них можна було виконати храмову роботу.

Додаткову інформацію щодо храмової роботи за померлих і сімейно-історичної роботи див. у розділі “Сімейно-історична робота і генеалогія” сс. 132–135).

Щоб увійти до храму, ви маєте бути гідним. Ви засвідчуєте свою гідність у двох інтерв’ю: одне—з членом вашого єпископату або з президентом вашої філії, а друге—з членом президентства вашого колу чи президентом місії. Провідники священства зберігатимуть приватну інформацію цих інтерв’ю в тайні. У кожному з цих інтерв’ю провідник священства питатиме вас про особисту поведінку і гідність. Вас запитають щодо вашого свідчення про Небесного Батька і спокуту Ісуса Христа і чи ви підтримуєте генеральних і місцевих провідників Церкви. Вас попросять підтвердити, що ви морально чисті і дотримуєтесь Слова мудрості, сплачуєте повну десятину, живете в гармонії з ученнями Церкви, не маєте ніяких справ з відступницькими угрупованнями і не співчуваєте їм.

Якщо під час цих інтерв’ю ви дасте прийнятні відповіді на запитання і якщо ви з вашими провідниками священства вважатимете, що ви гідні увійти до храму, ви отримаєте храмову перепустку. Ви з вашими провідниками священства підпишете цю перепустку, яка дозволятиме вам вхід до храму протягом наступних двох років, якщо ви лишатиметесь гідним.

Храмові інтерв’ю дають вам чудову нагоду перевірити власну гідність і спосіб свого життя. Якщо у вашому житті щось неправильне, домовтеся обговорити це зі своїм єпископом чи президентом філії заздалегідь, задовго до храмового інтерв’ю. Він зможе допомогти вам підготуватися бути гідним храмової перепустки.

Коли ви ідете до храму, ви повинні одягати свій найкращий одяг, як ви робите йдучи до церкви. У храмі ви знімаєте свій звичайний одяг і вбираєтесь у білий храмовий. Ця заміна одягу відбувається у переодягальні, де ви користуєтесь шафою і особистою кабінкою. У храмі ретельно підтримують скромність.

Складаючи у шафу свій одяг, ви можете залишити позаду всі свої мирські справи і відчуття. Одягнуті в біле, ви можете відчувати єдність і рівність з іншими людьми у храмі, бо кожен навколо вас одягнутий так само.

Отримавши ендаумент, ви маєте благословення носити храмову білизну все своє життя. Згідно з настановами, даними під час ендаументу, ви зобов’язані носити його. Пам’ятайте, що пов’язані з цим священним привілеєм благословення залежать від вашої гідності і вірності у дотриманні храмових завітів.

Білизна є постійним нагадуванням про завіти, що ви склали у храмі. Весь час ви повинні ставитися до неї з повагою. Ви ніколи не повинні виставляти її напоказ тим, хто не розуміє її значення, і ви не повинні змінювати її фасону, аби задовольнити різні моди одягу. Коли ви правильно її носите, вона надає захист від спокуси і зла. Ношення храмової білизни є зовнішнім виявом внутрішнього зобов’язання слідувати за Спасителем.

Крім того, що храм є місцем здійснення священних обрядів священства, він є також місцем спокою і одкровення. Коли ви стурбовані або коли обмірковуєте прийняття складного рішення, ви можете принести свої турботи до храму. Там ви можете отримати духовне провідництво.

Іноді ви відчуваєте, що не можете мислити ясно, бо ваш розум настільки обтяжений проблемами і багато що вимагає уваги. У храмі пил цих відволікань спаде, туман та імла зникнуть, і ви зможете зрозуміти те, чого не розуміли раніше. Ви зможете знайти нові шляхи вирішення проблем, з якими стикнулися.

Господь благословить вас, якщо ви будете ходити і виконувати священну обрядову роботу в храмі. І благословення, які Він дасть вам, не обмежуватимуться часом вашого перебування в храмі. Він благословить вас в усіх аспектах вашого життя. Ваш труд у храмі зміцнюватиме вас і очищатиме духовно.