Жертвування

Пожертвувати—це відмовитись від чогось цінного для нас заради того, що має більшу цінність. Як святі останніх днів ми маємо можливість жертвувати мирськими речами заради Господа і Його царства. Члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів повинні бажати принести будь-яку жертву, необхідну Господові. Якщо б від нас не вимагалося приносити жертви, ми б ніколи не змогли розвинути віру, необхідну для вічного спасіння.

Спокута Ісуса Христа є великою і вічною жертвою, що займає центральну частину в євангелії (див. Алма 34:8–16). До того як Спаситель здійснив спокуту, Його завітний народ, як символ Його жертви, приносив у жертву тварин. Цей звичай допомагав їм готуватися до спокути (див. Мойсей 5:4–8). Наказ приносити в жертву тварин скінчився зі смертю Ісуса Христа. Сьогодні в Церкві, в пам’ять спокутної жертви Ісуса Христа, ми приймаємо причастя.

Крім згадування спокутної жертви Ісуса Христа, ми маємо приносити свою власну жертву: скрушене серце і упокорений дух. Спаситель сказав: “Ви не будете більше приносити Мені пролиття крові; так, з вашими жертвами і вашими всеспаленнями буде покінчено… І ви принесете в жертву Мені розбите серце і упокорений дух. І той, хто прийде до Мене з розбитим серцем і упокореним духом, того Я хрищу вогнем і Святим Духом” (3 Нефій 9:19–20).

Мати скрушене серце і упокорений дух означає бути смиренним і сприйнятливим до волі Бога і порад тих, кого Він покликав керувати Своєю Церквою. Це також означає відчувати глибокий жаль за гріх і щире бажання покаятися. Пророк Легій наголошував на важливості принесення жертви: “Послухайте, [Христос] віддав себе в жертву за гріх, щоб задовольнити закон повною мірою, за всіх тих, хто має розбите серце і упокорений дух; і більше ні для кого не можна буде задовольнити закон повною мірою” (2 Нефій 2:7). Якщо ми не приносимо в жертву скрушене серце і упокорений дух, ми не можемо повністю отримати благословення, що приходять завдяки спокуті.

Якщо ви бажаєте жертвувати як заповідав Господь, ви будете прийняті Ним. Він навчав: “Усіх… хто знають, що їхні серця чесні, і скрушені, і їхні духи упокорено, і хто бажає дотримуватися своїх завітів через жертву—так, будь-яку жертву, що Я, Господь, заповідаю—їх прийнято Мною” (УЗ 97:8). Маючи вічну перспективу, ви можете побачити, що відмова від речей світу, не є жертвою зовсім. Благословення, які ви отримуєте, перевищують будь-що, від чого ви відмовилися.