Покаяння

Господь проголосив, що “ніщо нечисте не може успадкувати царство небесне” (Алма 11:37). Ваші гріхи роблять вас нечистими, негідними повернутися і перебувати в присутності Небесного Батька. Вони також приносять страждання вашій душі в цьому житті.

Завдяки спокуті Ісуса Христа Небесний Батько підготував для вас єдиний спосіб бути прощеними за ваші гріхи (див. “Прощення”, сс. 114–116). Ісус Христос зазнав покарання за ваші гріхи, отже ви, якщо щиро покаєтесь, можете бути прощені. Якщо ви каєтесь і покладаєтесь на Його спасительну благодать, ви будете очищені від гріха. Він проголосив:

“Отже, Я наказую тобі покаятися—покайся, щоб Я не покарав тебе жезлом Моїх уст, і Моїм гнівом, і Моєю люттю, і щоб не були твої страждання тяжкими—наскільки тяжкими, ти й не знаєш, наскільки витонченими, ти й не знаєш, так, як важко їх зносити, ти й не знаєш.

Бо знай, Я, Бог, вистраждав це за всіх, щоб їм не страждати, якщо покаються;

Але якщо вони не покаються, вони повинні страждати саме так, як Я;

Таким стражданням, яке примусило Мене, самого Бога, найвеличнішого з усіх, тремтіти від болю і кровоточити кожною порою, та страждати і тілом, і духом—і Я хотів, щоб Я міг не пити з цієї гіркої чаші і відсахнутися—

Проте, слава нехай буде Батькові, і Я скуштував і завершив Свої приготування для дітей людських” (див. УЗ 19:16–19).

Не давайте раціональних пояснень своїм гріхам і не відкладайте покаяння. Амулек застерігав: “Це життя є часом для людей підготуватися до зустрічі з Богом; так, ось цей день цього життя є днем для людей чинити діяння свої… Я благаю вас, щоб ви не відкладали день свого покаяння на кінець; бо після цього дня життя, який дається нам, щоб підготуватися до вічності, ось, якщо ми не зробимо доброго з нашим часом, поки ми в цьому житті, то прийде ніч темряви, в якій жодного діяння не можна буде вчинити” (Алма 34:32–33).

Покаяння є болючим процесом, але воно веде до прощення і тривалого спокою. Господь сказав через пророка Ісаю: “Коли ваші гріхи будуть як кармазин,—стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця,—то стануть мов вовна вони!” (Iсая 1:18). У цьому розподілі Господь пообіцяв: “Ось, хто покаявся у своїх гріхах, того прощено, і Я, Господь, не пам’ятаю їх більше” (УЗ 58:42). Покаяння складається з таких частин:

Віра в Небесного Батька та Ісуса Христа. Влада гріха є великою. Щоб позбавитися його, ви маєте звернутися до Небесного Батька і молитися з вірою. Сатана може намагатися переконати вас, що ви не достойні молитися, що Небесний Батько настільки незадоволений вами, що ніколи не слухатиме ваших молитов. Це неправда. Ваш Небесний Батько завжди готовий допомогти вам, якщо ви прийдете до Нього із серцем, що кається. Він має силу вилікувати вас і допомогти перемогти гріх.

Покаяння є вчинком віри в Ісуса Христа, визнанням влади Його спокути. Пам’ятайте, що ви можете бути прощені тільки на Його умовах. Якщо ви вдячно визнаєте Його спокуту і Його владу очистити вас від гріха, ви здатні “розвивати вашу віру в покаяння” (Алма 34:17).

Смуток за скоєний гріх. Щоб бути прощеним, ви в першу чергу повинні самі визнати, що згрішили. Якщо ви стараєтесь жити за євангелією, таке визнання вестиме вас до “смут[ку] для Бога”, який “чинить каяття на спасіння” (2 Коринтянам 7:10). Смуток для Бога не виникає в результаті звичайних наслідків гріха чи страху покарання, швидше він приходить від знання, що ваш Небесний Батько і Спаситель незадоволені вами. Коли ви зазнаєте смутку для Бога, ви маєте щире бажання змінитися і готовність підкорятися заради прощення кожній необхідній умові.

Визнання. “Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний” (Приповісті 28:13). Суттєвим для прощення є бажання відкрити вашому Небесному Батькові все, що ви скоїли. Станьте перед ним у смиренній молитві навколішки, визнаючи свої гріхи. Визнайте свій сором і провину, а тоді моліть про допомогу.

Такі серйозні провини як порушення закону цнотливості, можуть загрожувати вашому членству в Церкві. Тому вам потрібно зізнатися в цих гріхах і Господу, і Його представникам у Церкві. Це робиться під наглядом вашого єпископа чи президента філії і, можливо, вашого президента колу чи місії, які служать у Церкві вартовими і суддями. Хоча тільки Господь може простити гріхи, ці провідники священства відіграють вирішальну роль у процесі покаяння. Вони зберігатимуть конфіденційність вашої сповіді й допомагатимуть вам у процесі покаяння. Будьте з ними абсолютно чесними. Якщо ви зізналися частково, згадавши лише менші помилки, ви будете неспроможні вирішити більш серйозні, невідкриті гріхи. Чим раніше ви розпочнете цей процес, тим раніше ви знайдете спокій і радість, що приходять з чудом прощення.

Залишення гріха. Хоча зізнання є суттєвим елементом покаяння, його недостатньо. Господь сказав: “По цьому ви можете знати, чи покаялася людина у своїх гріхах—ось, вона зізнається в них і полишить їх” (УЗ 58:43).

Прийміть непохитне, незмінне рішення, що ви ніколи не повторите гріха. Якщо ви виконаєте це зобов’язання, ви ніколи знову не зазнаєте болю від цього гріха.

Негайно тікайте від небезпечної стуації. Якщо певна ситуація змушує, або може змусити вас грішити, відійдіть. Лишаючись у спокусі, ви не можете очікувати, що подолаєте гріх.

Відшкодування: Ви мусите, наскільки це можливо, відновити все, що було пошкоджено вашими діями, чи то стосується чиєїсь власності, чи доброї репутації. Добровільне відновлення демонструє Господові, що ви робитимете для покаяння все можливе.

Праведне життя. Недостатньо просто опиратися злу чи звільнити своє життя від гріха. Ви маєте наповнити своє життя праведністю і займатися діяльністю, що приносить духовну силу. Занурюйтеся в Писання. Щоденно моліться Господові, щоб дав вам силу понад вашу власну. Часом постіться щодо особистих благословень.

Цілковита послушність приносить у ваше життя повну владу євангелії, у тому числі—збільшену силу для подолання своїх слабкостей. Ця послушність включає вчинки, які ви спочатку могли не вважати частиною покаяння: відвідування зборів, сплату десятини, виконання служіння і прощення інших. Господь обіцяв: “Того, хто кається й виконує заповіді Господа, буде прощено” (УЗ 1:32).