Уникати пастки гріха

Чудового сонячного ранку я запросив свою внучку Вікі, якій вже майже вісім років, прогулятися разом біля озера, яке також виконує роль водосховища для нашого прекрасного міста.

Ми щасливі йшли стежкою, слухаючи тихе дзюрчання кришталево чистого струмка, що тік уздовж нашої стежки. Пообіч неї стояли прекрасні зелені дерева і росли духмяні квіти. Ми слухали як співають пташки.

Я спитав свою блакитнооку, веселу й невинну онуку, як вона готується до хрищення.

Вона відповіла запитанням: “Дідусь, а що таке гріх?”

Я тихо помолився про натхнення і спробував відповісти настільки просто, наскільки міг: “Гріх—це свідомий непослух заповідям Бога. Він змушує Небесного Батька сумувати і стає причиною страждання й печалі”.

З відвертим занепокоєнням вона спитала мене: “А як він добирається до нас?”

Таке питання спочатку показує чистоту дитини, але також і стурбованість тим, як уникнути причетності до гріха.

Аби допомогти їй краще зрозуміти, для образності я скористався допомогою природних елементів, що були навколо нас. Йдучи стежкою далі, ми побачили великий кам’яний стовп, який тримав дротяний паркан; він виглядав важким, а навколо нього росли квіти, кущі та невеликі дерева. З часом ці рослини мали стати вищими за сам стовп.

Я згадав, що трохи далі стежкою ми могли б побачити інший стовп, який вже було—мало-помалу, майже непомітно—оточено рослинністю, що піднімалася навколо нього. Я гадаю, що незважаючи на свою міць, стовп навіть і не думав, що може бути оточений і знищений тендітними рослинами. Мабуть, він думав так: “Це не проблема. Я сильний і великий, і ця маленька рослина не зашкодить мені”.

Тож, коли сусіднє дерево стало трохи вищим, стовп спочатку не помітив цього; тоді йому почала подобатися тінь, яку дає дерево. Однак дерево продовжувало зростати і обійняло стовп двома гілками, які, спершу, здалися слабкими, але з часом оплели й оточили стовп.

Але стовп все ще не розуміє, що відбувається.

Прогулюючись, ми скоро дійшли до стовпа з нашої притчі. Він був геть порослий рослинами. Моя маленька онука була вражена і спитала мене: “Дідусь, це що, дерево гріха?”

Тоді я пояснив їй, що все це лише символи, або приклад того, як гріх добирається до нас.

Я не знаю, як наша бесіда вплине на неї, але мене вона змусила замислитися про численність форм гріха і те, як він просочується в наше життя, якщо ми йому це дозволяємо.

Ми маємо бути насторожі, оскільки незначні рішення можуть привести до значних наслідків, таких, як відходити до сну рано та прокидатися рано, мають великі наслідки. Учення і Завіти 88:124 навчають нас: “Уставайте рано, щоб ваше тіло та розум могли бути сповненими енергії”. Ті, хто лягають спати рано, прокидаються бадьорими, а їхні тіла й розум сповнюються енергії й благословляються Господом за послух.

Речі, які можуть здаватися неважливими, як-от: відходити до сну пізно, не молитися за день, пропускати піст, або порушення Суботнього дня—такі маленькі провини—потроху позбавлять нас чутливості, дозволяючи робити й гірші речі.

Коли я був підлітком, моя комендантська година починалася о 22.00. Сьогодні це час, коли дехто тільки виходить з дому, щоб розважитися. А ми знаємо, що саме вночі стаються деякі з найгірших речей. Саме у темні години деяка молодь іде у місця з неналежним оточенням, де музика й слова не дозволяють їм мати напарництво Святого Духа. І тоді, за таких умов, вони стають легкою здобиччю гріха.

Часто здобиччю гріха можна стати при виборі друзів, чиї норми не узгоджуються з євангелією; і заради того, щоб бути популярним, або прийнятим однолітками, людина іде на компроміс з принципами і законами євангелії, прямуючи стежиною, яка принесе їй і тим, хто її любить, лише біль і смуток.

Ми мусимо пильнувати, щоб не дозволити гріху обрости нас. Навколо існують різні форми гріха—навіть, наприклад, у комп’ютері або мобільнім телефоні. Ці технології корисні і можуть дуже допомагати нам, але їх неналежне використання—наприклад, втягнення в ігри, що марнують час, програми, які ведуть вас до плотських задоволень, або в набагато гірші речі, такі, як порнографія—є нищівним. Порнографія руйнує характер і затягує своїх прихильників у сипучі піски бруду, з яких людина може вибратися лише з великою допомогою.

Цей жахливий монстр завдає болю й страждань як своїм прихильникам, так і їхнім невинним дітям, подружжю, батькові та матері. Плодами плотського задоволення є гіркота й смуток. Плодами послуху й жертви є приємні почуття й вічна радість.

Рішення щодо норм, яких слід дотримуватися, повинні прийматися заздалегідь, а не тоді, коли спокуса з’являється. Ми маємо керуватися такими настановами:

• Я робитиму це, тому що це правильно, походить від Господа і зробить мене щасливим.

• Я не робитиму цього, бо це відведе мене від істини, від Господа і від вічного щастя, яке Він обіцяє вірним і послушним.

Оскільки Батько знав, що ми робитимемо невірний вибір, то у Своєму дивовижному плані любові надав Спасителя світу, щоб спокутувати гріхи всіх тих, хто покаявся; хто приходить до Нього, прагнучи допомоги, втіхи та прощення; і хто воліє взяти на себе Його ім’я—ім’я Ісуса Христа.

Якщо ми згрішили, то мусимо швидко шукати допомогу, оскільки самотужки ми не зможемо вибратися з пастки гріха, подібно до того, як парканний стовп з нашої притчі, не може сам себе визволити. Хтось має допомогти нам позбавитися смертельних обійм.

Допомогти можуть батьки і єпископ, якого покликано Богом допомагати нам. Саме до нього ми мусимо піти й відкрити свої серця.

Учення і Завіти 58:42–43 роз’яснюють:

“Ось, хто покаявся у своїх гріхах, того прощено, і Я, Господь, не пам’ятаю їх більше.

По цьому ви можете знати, чи покаялася людина у своїх гріхах—ось, вона зізнається в них і полишить їх”.

За кілька місяців після нашої прогулянки біля озера моя внучка пройшла співбесіду перед хрищенням зі своїм єпископом—її батьком. Після співбесіди я спитав її, як усе пройшло. Вона відповіла мені майже з докором: “Дідусь, ти ж знаєш, що співбесіди конфіденційні”.

Єпископи, сподіваюся ви серйозно сприймаєте цю відповідь. Мені здається, що моя онука за дуже короткий час значно розширила своє розуміння.

Точно так, як дерево, яке я описав, стало причиною смутку, болі, страждання та ув’язнення, інше дерево може принести протилежний результат. Про нього згадується у 1 Нефії 8:10–12:

“І сталося, що я побачив дерево, плід якого був жаданий і міг зробити будь-кого щасливим.

І сталося, що я підійшов і скуштував цей плід; і я зрозумів, що він солодший за все, що я коли-небудь куштував. Так, і я побачив, що плід цей біліший за все біле, що я коли-небудь бачив.

І коли я скуштував цей плід, моя душа сповнилася надзвичайно великою радістю”.

Дорогі брати та сестри, залишайтеся сильними і приймайте правильні рішення, які дозволять вам скуштувати плід дерева життя. Якщо, за будь-яких причин, ви вчинили гріх або зійшли з путі, наша рука простягнута і ми говоримо вам: “Приходьте. Надія є. Ми любимо вас і бажаємо допомогти вам бути щасливими”.

Небесний Батько так сильно любить нас, що віддав Свого єдиного Сина, Ісуса Христа.

Ісус Христос так сильно любить нас, що віддав Своє життя, спокутуючи наші гріхи!

Що ми готові віддати, щоб бути чистими і отримати цю радість?

Про ці істини я свідчу у святе ім’я Ісуса Христа, амінь.