Отримання Святого Духа

У грудні 1839 року, перебуваючи у Вашингтоні, федеральний округ Колумбія, з наміром добитися компенсації за шкоду, заподіяну святим у Міссурі, Джозеф Сміт та Елаяс Хігбі написали Гайруму Сміту: “Під час нашої бесіди з Президентом Сполучених Штатів він довідувався у нас, чим ми відрізняємо свою релігію з-поміж інших релігій сьогодення. Брат Джозеф відповів, що у нас інший спосіб хрищення і є дарування Святого Духа рукопокладанням. Ми дали зрозуміти, що всі інші розбіжності були похідними від учення про дар Святого Духа” (Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт [2007], 99).

Святий Дух—це третій член Божества; Він є особою з Духа і відкриває істину про все. У Писаннях Святого Духа названо Втішителем (див. Іван 14:16–27; Мороній 8:26), Учителем (див. Іван 14:26; УЗ 50:14), і Одкровителем (див. 2 Нефій 32:5). Одкровення від Батька і Сина передаються через Святого Духа. Він—посланник Батька і Сина та Їхній свідок.

Святий Дух проявляє Себе чоловікам і жінкам на землі як через силу Святого Духа, так і через дар Святого Духа. Ця сила може прийти до людини ще до хрищення; вона є переконливим свідченням того, що Ісус Христос—наш Спаситель і Викупитель. Через силу Святого Духа до тих, хто щиро досліджують євангелію, може прийти переконання щодо істинності Спасителевої євангелії, Книги Мормона, реальності Відновлення і покликання Джозефа Сміта бути пророком.

Дар Святого Духа дається через покладання рук тих, хто має Мелхиседекове священство лише після виконання хрищення належною владою і правильним чином. Господь проголосив:

“Так, покайтеся і христіться, кожний з вас, для відпущення ваших гріхів; так, христіться саме водою, а потім прийде хрищення вогнем і Святим Духом. …

І всіх, хто матиме віру, ви маєте конфірмувати в Моїй Церкві рукопокладанням, і Я наділю їх даром Святого Духа” (УЗ 33:11, 15).

Апостол Павло пояснив це ефесянам, коли запитав їх:

“Чи ви Духа Святого одержали, як увірували?” А вони відказали йому: “Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!”

І він запитав: “Тож у що ви христились?” Вони ж відказали: “В Іванове хрищення”.

І промовив Павло: “Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, цебто в Ісуса”.

Як почули ж оце, то христились вони в Ім’я Господа Ісуса.

А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий” (Дії 19:2–6).

Хрищення зануренням є “підготовчим обрядом євангелії, і аби воно було повним, необхідно, щоб після нього відбулося хрищення Духом” (Bible Dictionary, “Baptism”). Пророк Джозеф Сміт пояснював, що “хрищення є святим обрядом, підготовчим до прийняття Святого Духа. Це канал і ключ, якими буде передано Святий Дух. Дар Святого Духа покладанням рук не можна отримати за допомогою будь-якого іншого принципу, ніж принцип праведності” (Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт, 97–98).

Обряд конфірмації нового члена Церкви та надання йому дару Святого Духа є водночас і простим, і глибоким за змістом. Гідні носії Мелхиседекового священства кладуть свої руки на голову людини і називають її за ім’ям. Потім повноваженням святого священства і в ім’я Спасителя людину конфірмують у члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і вимовляється така важлива фраза: “Прийми Духа Святого”.

Через простоту цього обряду ми можемо недооцінювати його значущість. Ці три слова—“Прийми Духа Святого”—є не просто пасивним проголошенням; ні, вони передають припис священства—владний наказ діяти, а не бути під дією (див. 2 Нефій 2:26). Святий Дух не стане діяти в нашому житті лише тому, що на нашу голову були покладені руки і були сказані ці три важливі слова. Коли для нас виконується цей обряд, кожний з нас приймає на себе священну й постійну відповідальність прагнути, шукати, працювати і жити так, щоб ми справді “отримали Святого Духа” і духовні дари, що Його супроводжують. “Бо яка користь людині від дару, який дарується їй, якщо вона не приймає дар? Ось, вона не радіє ні від того, що дається їй, ні тому, хто є подавцем дару” (УЗ 88:33).

Що ми повинні робити, аби цей владний наказ—прагнути напарництва третього члена Божества—постійно реалізовувався? Ось мої пропозиції: нам потрібно (1) мати щире бажання отримати Святий Дух; (2) належним чином запрошувати Святий Дух у своє життя; і (3) чесно виконувати Божі заповіді.

Спершу ми повинні хотіти, жадати і прагнути напарництва Святого Духа. Ми з вами можемо багато чого навчитися з праведних бажань вірних послідовників Господаря, які описані в Книзі Мормона:

“І дванадцятеро навчали натовп; і ось, вони зробили так, щоб натовп опустився навколішки на лиці землі і молився Батькові в ім’я Ісуса. …

І вони молилися про те, чого вони більше всього бажали; а бажали вони, щоб Святого Духа було дано їм” (3 Нефій 19:6, 9).

А ми не забуваємо так само палко й постійно молитися про те, чого повинні найбільше бажати,—про Святого Духа? Чи, може, нас відвертають від цього мирські клопоти й повсякденна суєта, або може ми недооцінюємо чи навіть зневажаємо цей найцінніший з усіх дарів? Отримання Святого Духа починається з нашого щирого й постійного бажання відчувати Його присутність у своєму житті.

Ми більш готові отримати і розпізнати Духа Господа, коли запрошуємо Його у своє життя належним чином. Ми не можемо добиватися Святого Духа, змушувати Його або наказувати Йому. Натомість ми повинні запрошувати Його в наше життя з такою ж самою лагідністю й м’якістю, з якими Він звертається до нас (див. УЗ 42:14).

Наше запрошення Святому Духу бути супутником нам відбувається багатьма способами: через укладання і дотримання завітів; через щиру молитву наодинці і сім’єю; через старанне вивчення Писань; через зміцнення належних стосунків з членами сім’ї та друзями; через доброчесні думки, вчинки і чисту мову; через поклоніння в наших домах, у святому храмі і в церкві. І навпаки, недбале ставлення до завітів та зобов’язань або їх порушення, небажання молитися і вивчати Писання, неналежні думки, вчинки і мова змушують Дух віддалитися від нас або й зовсім полишити.

Як навчав цар Веніямин свій народ: “І ось я кажу вам, мої браття, що після того як ви знаєте і були навчені всьому цьому, якщо ви переступите і підете супротив того, про що говорилося, тоді ви від’єднаєте себе від Духа Господа, так що Він не буде мати місця в вас, щоб направляти вас путями мудрості, щоб ви були благословенними, процвітаючими і збереженими” (Мосія 2:36).

Чесне виконання Божих заповідей є необхідним для отримання Святого Духа. Про цю істину нам нагадується щотижня, коли ми слухаємо причасні молитви і гідно приймаємо причастя—хліб і воду. Коли ми даємо урочисте зобов’язання взяти на себе ім’я Ісуса Христа, завжди пам’ятати Його і дотримуватися Його заповідей, нам обіцяється, що ми можемо завжди мати з нами Святого Духа (див. УЗ 20:77). Таким чином, усе, що євангелія Спасителя вчить нас робити і вчить, якими нам ставати, призначено благословити нас напарництвом Святого Духа.

Подумайте, навіщо ми молимося і вивчаємо Писання. Так, ми прагнемо спілкуватися в молитві з Небесним Батьком в ім’я Його Сина. Так, ми бажаємо отримати світло і знання, які є в Головних трудах. Але, будь ласка, пам’ятайте, що перш за все, завдяки цим святим звичкам, ми завжди згадуємо про Небесного Батька і Його Улюбленого Сина, а це є необхідним для постійного напарництва Святого Духа.

Подумайте, якими є мотиви нашого поклоніння в домі Господа і на наших зборах у Суботній день. Так, ми служимо нашим померлим родичам у храмі—і нашим сім’ям та друзям у приходах та філіях, до яких належимо. Так, ми радіємо праведному товариству, яке знаходимо серед братів і сестер. Але ми збираємося разом перш за все для того, щоб знайти благословення і настанови від Святого Духа.

Молитва, навчання, збирання разом, поклоніння, служіння й послушність—не ізольовані одне від одного і не є окремими рядками в довгому євангельському списку того, що треба робити. Скоріше кожна з цих праведних справ є важливим елементом у всеохоплюючому духовному пошуку, щоб виконати доручення—отримати Святого Духа. Заповіді Бога, які ми виконуємо, і натхненна порада церковних провідників, якої ми дотримуємося, головним чином спрямовують на одне—отримання Святого Духа. По суті, усі євангельські навчання і заходи спрямовані на те, щоб прийти до Христа через отримання Святого Духа в нашому житті.

Нам з вами необхідно старатися, щоб cтавати схожими на юних воїнів, описаних у Книзі Мормона, які виконували кожне слово “наказу з точністю; так, і саме відповідно до їхньої віри було зроблено їм; …

і вони старанно пам’ята[ли] Господа Бога свого день у день, так, вони стеж[или] постійно за дотриманням Його уставів, і Його вироків, і Його заповідей” (Алма 57:21; 58:40).

Господь проголосив, що Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів є “єдиною істинною й живою Церквою на лиці всієї землі” (див. УЗ 1:30). Ця відновлена Церква є істинною, оскільки вона є Спасителевою Церквою; Він—“дорога, і правда, і життя” (Іван 14:6). І ця Церква жива завдяки роботі і дарам Святого Духа. Ми дуже благословенні, бо живемо в час, коли на землі існує священство і ми можемо отримати Святого Духа.

Через кілька років після своєї мученицької смерті пророк Джозеф Сміт явився Президенту Бригаму Янгу і дав цю пораду, яка є слушною в усі часи: “Скажи людям, щоб були смиренними й вірними і не забували триматися Духа Господа, і Він поведе їх правильним шляхом. Будьте уважними, щоб не відвернути цей негучний, спокійний голос; він навчатиме їх тому, що слід робити і куди йти; він буде приносити плоди Царства. Скажи братам тримати серця відкритими для переконання, щоб коли Святий Дух прийде до них, їхні серця були готові прийняти Його. Вони можуть відрізнити Дух Господа від усіх інших духів. Він промовлятиме спокій і радість їхнім душам, і забере злобу, ненависть, заздрість, розбрат і все зле з їхніх сердець, і вони матимуть єдине бажання—чинити добро, нести праведність і будувати царство Бога. Передай братам, що вони, якщо слідуватимуть за Духом Господа, йтимуть вірним шляхом” (Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт, 2007, с.100).

Я молюся, щоб ми щиро бажали і належним чином запрошували Святого Духа у наше повсякденне життя. Я також молюся, щоб кожний з нас чесно виконував Божі заповіді і в дійсності отримував Святого Духа. Я обіцяю, що благословення, описані пророком Джозефом Смітом Бригаму Янгу, можуть прийти й належати кожній людині, яка чує або читає це послання.

Я свідчу про живу реальність Батька і Сина. Я свідчу, що Святий Дух є одкровителем, утішителем і незрівнянним вчителем, від Якого ми повинні вчитися. І я свідчу, що благословення і дари Святого Духа діють в цій відновленій, в цій істинній, в цій живій Церкві Ісуса Христа в ці останні дні. Я про це свідчу у священне ім’я Господа Ісуса Христа, амінь.